Пошукове дослідження особливостей конструювання майбутнього внутрішньо переміщеними особами
Анотація
Психологічна травматизація внутрішньо переміщених осіб, викликана вимушеним переселенням, носить комплексний характер, ускладнює процес адаптації до життя на новому місці та накладає відбиток на сприйняття часових періодів минулого, теперішнього та майбутнього. Ми розглянемо питання сприймання часу внутрішньо переміщеними особами, балансу часових періодів минулого, теперішнього та майбутнього та значення конструювання особистісного майбутнього в адаптаційному процесі. Окремого значення набуває подвійний характер переселення, яке, з одного боку, є вимушеним через зовнішні негативні обставини, а, з другого, є результатом вибору, зробленого особистістю в відповідь на ці обставини. Свідомий вибір на користь життя у більш оптимальних умовах дає можливість розглядати переселення з окупованих територій як перший крок у конструюванні майбутнього. На конструювання майбутнього внутрішньо переміщеними особами впливає травматичний досвід, особливістю якого є те, що від не локалізований лише в минулому, а охоплює три часових періоди. В ньому поєднуються події до переїзду, пов’язані з перебуванням у зоні бойових дій, труднощі в теперішньому через адаптацію до життя на новому місці та травматичний досвід конструювання майбутнього, яке залишилося нездійсненним через раптові та неочікувані зміни звичного плину життя. Тож, вплив травматичного досвіду внутрішньо переміщених осіб на конструювання ними майбутнього розглядається з урахуванням зазначеної особливості. Раптовість та непередбачуваність змін життя вимушених переселенців привертає увагу до питання контрольованості подій власного життя. В статті представлені результати попереднього дослідження базових переконань внутрішньо переміщених осіб за допомогою методики Шкала базових переконань Рони Янов–Бульман, які свідчать про значну кількість негативних переконань щодо контрольованості світу. В теоретичній моделі представлені переконання щодо контрольованості світу, а також такі особливості конструювання особистісного майбутнього внутрішньо переміщеними особами, як травматичний досвід, загальний баланс часових періодів та емоційна забарвленість ставлення до них.
Посилання
2. Гундертайло Ю.Д. Проблеми стигматизації і самостигматизації внутрішньо переміщених осіб у процесі відновлення життєвої неперервності після переживання травматичних подій. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2018. № 42. С. 160–169.
3. Дворник М. С. Прокрастинація в конструюванні особистісного майбутнього : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 120 с.
4. Дучимінська Т. І. Психологічна діагностика особистісної безпорадності. Психологія: реальність і перспективи. 2016. № 6. С. 52-56. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2016_6_13.
5. Дучимінська Т. І. Теоретико–методологічні засади вивчення, профілактики та подолання синдрому завченої безпорадності. Проблеми сучасної психології. 2012. № 16. С. 347-356.
6. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014
7. Зимбардо Ф., Бойд Дж. Парадокс времени. Новая психология времени, которая улучшит вашу жизнь. СПб. : Речь, 2010. 352 с.
8. Михальский А. В. Психология конструирования будущего. М.: МГППУ, 2014. 192 с.
9. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України: посіб. для практиків соціальної сфери / Мельник Л.А. та ін.; за ред. Волинець Л.С. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2015. 72 с.
10. Рябовол Т.А. Відображення прогнозування майбутнього на різних рівнях організації особистості. Актуальні проблеми психології. 2019. №19. С. 437–452.
11. Сеов С. Проектируем время. Психология восприятия времени в программном обеспечении. Пер. с англ. СПб: Символ-Плюс, 2009. 224 с.
12. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. К. : ДП Спеціалізоване видавництво "Либідь", 2003. 376 с.
13. Титаренко Т. М. Наративні практики організації особистісного майбутнього. Наук. студ. із соц. та політ психол. : [зб. статей] / АПН України, Ін-т соц. та політ. психології; [редкол. С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. ]. К. : Міленіум, 2009. № 22 (25). С. 11–18.
14. Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
15. Bartram, D., Forced Migration and "Rejected Alternatives": A Conceptual Refinement. Journal of Immigrant & Refugee Studies. 2015. Vol. 13, No 4. P. 439–456. https://doi.org/10.1080/15562948.2015.1030489
16. Beiser M., Hyman I. Refugees’ Time Perspective and Mental Health. Am J Psychiatry. 1997. Vol. 154, No 7. P. 996–1002. https://doi.org/10.1176/ajp.154.7.996
17. Bluck, S. Liao, H.-W. Anxiety after remembering stressful academic versus brush with death events: The moderating roles of future time perspective and personal intimacy. Applied Cognitive Psychology. 2020. Vol.34, No 1. P. 228–240. https://doi.org/10.1002/acp.3613
18. Braithwaite, A., Salehyan, I., Savun, B. Refugees, forced migration, and conflict: Introduction to the special issue. Journal of Peace Research. 2019. Vol. 56, No 1. P. 5–11. https://doi.org/10.1177/0022343318814128
19. Carstensen Laura L. The Influence of a Sense of Time on Human Development. Science. 2006. Vol.312, No 5782. P.1913–1915. https://doi.org/10.1126/science.1127488
20. Charron, A. 'Somehow, We Cannot Accept It': Drivers of Internal Displacement from Crimea and the Forced/Voluntary Migration Binary. Europe-Asia Studies. 2020. Vol. 72, No 3. P. 432–454. https://doi.org/10.1080/09668136.2019.1685649
21. Collins, F.L. Desire as a theory for migration studies: temporality, assemblage and becoming in the narratives of migrants. Journal of Ethnic and Migration Studies. 2017. Vol. 44, No 6. P. 964–980. https://doi.org/10.1080/1369183X.2017.1384147
22. Dogruyol, B., Oglac, A. A New Look at the Measurement and Concept of Future Time Perspective. Studies In Psychology-Psikoloji Calismalari Dergisi. 2018. Vol. 38, No 2. P. 201–217. http://doi.org/10.26650/SP2018-0011
23. Frazier, P., Caston, J. Event Controllability Moderates the Relation Between Perceived Control and Adjustment to Stressors. Journal of Loss & Trauma. 2014. Vol. 20, No 6. P. 526–540. https://doi.org/10.1080/15325024.2014.949161
24. Holman, E. A., Silver, R. C. Getting "stuck" in the past: Temporal orientation and coping with trauma. Journal of Personality and Social Psychology. 1998. Vol. 74, No 5. P. 1146–1163. https://doi.org/10.1037/0022-3514.74.5.1146
25. Holman, E. A., Silver, R. C. Future-oriented thinking and adjustment in a nationwide longitudinal study following the September 11th terrorist attacks. Motivation and Emotion. 2005. Vol. 29, No 4. P. 389–410. https://doi.org/10.1007/s11031-006-9018-9
26. Kivetz, Y., Tyler, T. Tomorrow I'll be me: The effect of time perspective on the activation of idealistic versus pragmatic selves. Organizational Behavior and Human Decision Processes. 2007. Vol.102, No 2. P. 193–211. https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2006.07.002
27. Kyung, E.J., Menon, G., Trope, Y. Reconstruction of things past: Why do some memories feel so close and others so far away? Journal of Experimental Social Psychology. 2010. Vol. 46, No 1. P. 217–220. https://doi.org/10.1016/j.jesp.2009.09.003
28. Lahad, M. From victim to victor: The Development of the BASIC PH Model of Coping and Resiliency. Traumatology. 2016. Vol. 23, No 1. P. 27–34. http://doi.org/10.1037/trm0000105
29. Lazarenko V. Mapping identities: Narratives of displacement in Ukraine. Emotion, Space and Society. 2020. Vol. 35. http://doi.org/10.1016/j.emospa.2020.100674
30. Maglio SJ, Trope Y, Temporal Orientation, Current Opinion in Psychology. 2018. Vol. 26. P. 62–66. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2018.05.006
31. Marczak, M., Sorokowski, P., Sobol, M. Balanced time perspective as a facilitator of immigrants' psychological adaptation: A study among Ukrainian immigrants in Poland. Transcultural Psychiatry. 2020. https://doi.org/10.1177/1363461520949673
32. Morselli, D. The olive tree effect: Future time perspective when the future is uncertain. Culture & Psychology. 2013. Vol. 19, No 3. P. 305–322. https://doi.org/10.1177/1354067X13489319
33. Papastamatelou, J., Unger, A., Zachariadis, A. Time Perspectives and Proneness to PTSD Among Syrian Refugees in Greece. Journal of Loss & Trauma. 2020. https://doi.org/10.1080/15325024.2020.1793552
34. Sasse, G. War and Displacement: The Case of Ukraine. Europe-Asia Studies. 2020. Vol.72, No 3. P. 347–353. https://doi.org/10.1080/09668136.2020.1728087
35. Terr, L. C. Childhood traumas: An outline and overview. The American Journal of Psychiatry. 1991. Vol. 148, No 1. P. 10–20. https://doi.org/10.1176/ajp.148.1.10
