Психічне пересичення як явище та як наукова категорія в актуальних психологічних дослідженнях
Ключові слова:
надлишкове задоволення потреби, невизначеність, деструкція діяльності, відраза, дефіцит смислу, мотиваційно-смислова регуляція
Анотація
Стаття присвячена теоретичному аналізу проблеми і сутності феномена психічного пересичення, його проявів і механізмів та ролі в життєдіяльності людини і суспільства. Аналізується рівень розробки та спектр застосування відповідної категорії в психологічних дослідженнях з моменту її входження у науковий обіг (починаючи з робіт учениці К.Левіна А.Карстен) до цього часу. Вводиться поняття «дефіциту смислу» («знесмислення»), обгрунтовується його роль у виникненні (зародженні) і розвитку стану психічного пересичення та досліджується його вияв у деструкції діяльності. Розглянуто ці прояви в різних видах діяльності, проаналізовано характер взаємодії афективних, когнітивних і конативних процесів у розгортанні стану психічного пересичення. Показано, що, згідно нових даних, процеси пересичення мають суттєвий вплив не лише на діяльність, а й на людські стосунки, інші суспільні процеси і явища, а також на мікропроцеси когнітивної сфери – що відкриває нові горизонти в розумінні закономірностей функціонування людської психіки та у вирішенні ширшого кола проблемних питань життєдіяльності людини. Встановлено, що цей вплив має неоднозначний смисловий характер (як несприятливий і шкідливий, так і, за певних умов, корисний, конструктивний), на підставі чого зроблена спроба складнішого трактування функції психічного пересичення в життєдіяльності людини і суспільства. Зокрема, висловлено припущення щодо можливості виконання психічним пересиченням як ролі захисного механізму психіки з функцією руйнування необгрунтованих – неосмислених або неактуальних процесів, дій, відносин, так і деструктивної тенденції до руйнування важливих складових людського функціонування внаслідок їх недостатнього осмислення – через недостатнє усвідомлення їх значущості на тлі їхньої реальної складності чи через недостатній рівень розвитку саморегуляції.
Посилання
1. Аллахвердов В.М. Блеск и нищета эмпирической психологии (на пути к методологическому манифесту петербургских психологов). - Психология. Журнал Высшей школы экономики, 2005, Т.2, №1, с. 44–65.
2. Аллахвердов В. М. Сознание как парадокс. СПб.: ДНК, 2000. – 528 с.
3. Богданова Т. Г., Панина В. С. Регуляция деятельности в неблагоприятных условиях детьми младшего школьного возраста с нарушениями слуха // Специальное образование, № 1, 2015 с. 11 – 24.
4. Божович, Л. И. Проблемы формирования личности: избр. психол. тр. / Л. И. Божович / Под ред. Д. И. Фельдштейна. — М.: Московский психолого-социальный ин-т, 2001.
5. Бороненко Т.А., Кайсина А.В., Федотова В.С. Развитие цифровой грамотности школьников в условиях создания цифровой образовательной среды // Перспективы науки и образования. 2019. No 2 (38). С. 167-193. doi: 10.32744/pse.2019.2.14
6. Bochelyuk, V. (2017). Socio-Psychological Drives and Mechanisms of Individual Behavior in Society. Psychological Prospects Journal, (30), 18–28. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2017-30-18-28
7. Головин С. Ю. Словарь практического психолога. - М: АСТ, Харвест. – 1998.
8. Drobysheva, T.; Larionov, I. Social-Psychological Satiety: Empirical Study of a New Phenomenon. Behav. Sci. 2019, 9, 138. https://doi.org/10.3390/bs9120138.
9. English M. C., Visser T. A. Exploring the repetition paradox: The effects of learning context and massed repetition on memory // Psychonomic bulletin & review. 2014. Vol. 21, N 4. P. 1026–1032.
10. Зеер Э.Ф., Мешкова И.В. Детерминация саморазвития личности в профессионально-образовательном пространстве. Образование и наука. 2012;1(9):78-89. Https://doi.org/10.17853/1994-5639-2012-9-78-89.
11. Зейгарник Б.В. Патопсихология. – М.: Книга по Требованию, 2012. ISBN 978-5-458-39295-2
12. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции / В. А. Иванников. - СПб: Питер. – 2006.
13. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. - 2-е изд. - Санкт-Петербург [и др.]: Питер, 2018. - 782 с.
14. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. –СПб.: Питер, 2005. –412 с.
15. Исаева Е.Р. Механизмы психологической адаптации личности: современные подходы к исследованию копинга и психологической защиты // Вестник Санкт-Петербургского университета. 2008. Сер. 12. Вып. 2. С. 40 – 46.
16. Karsten, Anitra (1928): Psychische Sättigung. In: Psychologische Forschung 10, 142 – 254.
17. Карстен А. Психическое насыщение //Левин К. Динамическая психология: Избранные труды. М.: Смысл, 2001. – С. 496 – 533.
18. Lewin, Kurt (1928): Die Bedeutung der „Psychischen Sättigung“ für einige Probleme der Psychotechnik. In: Psychotechnische Zeitschrift 3, 182–188. Wiederabdruck in: Lück, H.E. (Hrsg., 2009): Kurt Lewin, Schriften zur Angewandten Psychologie. Aufsätze – Vorträge – Rezensionen. Wien: Krammer.
19. Леонова А.Б. Психологические технологии управлением состоянием человека / А.Б.Леонова, А.С.Кузнецова. – М.: Смысл, 2009. – С. 33 – 37.
20. Maria Seidenschwann: Anitra Karsten (1902–1988). Von der Entdeckung der psychischen Sättigung zur Pionierin der Altersforschung. In: Phänomenal 4 (1–2), 2012, ISSN 2410-2504, S. 86–88.
21. Mattes, M. Z., & Vickers, Z. M. (2018). Better-liked foods can produce more satiety. Food Quality and Preference, 64, 94-102. https://doi.org/10.1016/j.foodqual.2017.10.012
22. Metz-Göckel, Hellmuth (2011): Anitra Karsten – Psychische Sättigung. In: S. Volkmann-Raue, S. & H.E. Lück (Hrsg.): Bedeutende Psychologinnen des 20. Jahrhunderts. Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden, 2. Auflage, 193–206.
23. Mulligan N. W., Peterson D. J. The negative repetition effect // Journal of Experimental Psychology: Learning Memory and Cognition. 2013. Vol. 39, N 5. P. 1403–1416.
24. Мозговая А. В., Шлыкова Е. В. Стиль жизни городской общности как ресурс адаптации к неопределенности среды // Научный результат. Социология и управление. 2019. Т. 5, No 1. С. 52–69. DOI: 10.18413/2408-9338-2019-5-1-0-523.
25. Мусийчук М. В. Динамика психических состояний подследственных / М. В. Мусийчук, Е. И. Шулева // Всероссийский криминологический журнал. — 2018. — Т. 12, № 6. — С. 874–884. — DOI: 10.17150/2500-4255.2018.12(6).874-884.
26. Науменко О.В., Костина Д.И. Влияние нерелевантной вербальной сатиации на выраженность негативного прайминг-эффекта // Вестник СПбГУ. Психология и педагогика. 2017. Т. 7. Вып.4. С.328–342. https://doi.org/10.21638/11701/spbu16.2017.403
27. Нартова-Бочавер С.К., Хачатурова М.Р., Брагинец Е.И. Домашняя среда и установки по отношению к семье: как они взаимосвязаны? // Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2018. Т. 15, No 3. С. 542–561. DOI: 10.17323/1813-8918-2018-3-542-56121.
28. Олпорт Г. Гений Курта Левина // Развитие личности. 2012. № 2. С. 240 – 249.
29. Reents J, Seidel A-K, Wiesner CD and Pedersen A (2020) The Effect of Hunger and Satiety on Mood-Related Food Craving. Front. Psychol. 11:568908. doi: 10.3389/fpsyg.2020.568908.
30. Сапогова Е.Е. Структура личностного тезауруса: экзистенциально-психологический подход // Сибирский психологический журнал. 2019. No 73. С. 40–59. DOI: 10/17223/17267080/73/3.
31. Славина Л.С. Ограничение объема работы как условие ее выполнения в состоянии «пресыщения». Вопросы психологии. 1969. No 2. С. 34 – 42.
32. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970–1980. – Т. 6. – С. 277 (http://ukrlit.org/slovnyk/)
33. Soff, Marianne (2012): Von der psychischen Sättigung zur Erschöpfung des Berufswillens. Kurt Lewin und Anitra Karsten als Pioniere der Burnout-Forschung. In: Gestalt Theory 33(2), 183–200.
34. Талызина Н.Ф. «Уверена, что будущее психологии за деятельностным подходом» / Н.Ф.Талызина // Психологический журнал. –2005. –Т.26, No4. –С.105 – 113.
35. Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення – сучасна методологічна основа історичної освіти / С. О. Терно // Особистість в єдиному освітньому просторі. Збірник наукових тез. / Наук. редактори В. В. Пашков, В. В. Савін, А. І. Павленко. – Запоріжжя: ТОВ "Фінвей", 2012. – С. 92-94. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
36. Титович А.О. Психічний стан як характеристика психічної діяльності спортсмена // Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення: ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція. – Харків, 2017. – С. 164 – 171.
37. Winkielman P., Huber D. E., Kavanagh L., Schwarz N. Fluency of consistency: When thoughts fit nicely and flow smoothly // Cognitive consistency: A fundamental principle in social cognition. New York: Guilford Press, 2012. P. 89–111.
38. Часовских Г.А. Исследования эволюции морали как коммуникативный инструмент в отношениях врач-пациент. Российский кардиологический журнал. 2020;25(9):4073. https://doi.org/10.15829/1560-4071-2020-4073
39. Шашкова О.В. Особенности проявлений праксических состояний студентов в учебной деятельности : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук. – Самара. – 2007. – 26 с.
40. Журавлев А.Л., Мироненко И.А., Юрьевич А.В. Психологическая наука в глобальном мире: вызовы и перспективы. Психол. журнал. 2018; 39: 58–71. DOI: 10.7868 / S020595921802006X.
2. Аллахвердов В. М. Сознание как парадокс. СПб.: ДНК, 2000. – 528 с.
3. Богданова Т. Г., Панина В. С. Регуляция деятельности в неблагоприятных условиях детьми младшего школьного возраста с нарушениями слуха // Специальное образование, № 1, 2015 с. 11 – 24.
4. Божович, Л. И. Проблемы формирования личности: избр. психол. тр. / Л. И. Божович / Под ред. Д. И. Фельдштейна. — М.: Московский психолого-социальный ин-т, 2001.
5. Бороненко Т.А., Кайсина А.В., Федотова В.С. Развитие цифровой грамотности школьников в условиях создания цифровой образовательной среды // Перспективы науки и образования. 2019. No 2 (38). С. 167-193. doi: 10.32744/pse.2019.2.14
6. Bochelyuk, V. (2017). Socio-Psychological Drives and Mechanisms of Individual Behavior in Society. Psychological Prospects Journal, (30), 18–28. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2017-30-18-28
7. Головин С. Ю. Словарь практического психолога. - М: АСТ, Харвест. – 1998.
8. Drobysheva, T.; Larionov, I. Social-Psychological Satiety: Empirical Study of a New Phenomenon. Behav. Sci. 2019, 9, 138. https://doi.org/10.3390/bs9120138.
9. English M. C., Visser T. A. Exploring the repetition paradox: The effects of learning context and massed repetition on memory // Psychonomic bulletin & review. 2014. Vol. 21, N 4. P. 1026–1032.
10. Зеер Э.Ф., Мешкова И.В. Детерминация саморазвития личности в профессионально-образовательном пространстве. Образование и наука. 2012;1(9):78-89. Https://doi.org/10.17853/1994-5639-2012-9-78-89.
11. Зейгарник Б.В. Патопсихология. – М.: Книга по Требованию, 2012. ISBN 978-5-458-39295-2
12. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции / В. А. Иванников. - СПб: Питер. – 2006.
13. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. - 2-е изд. - Санкт-Петербург [и др.]: Питер, 2018. - 782 с.
14. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. –СПб.: Питер, 2005. –412 с.
15. Исаева Е.Р. Механизмы психологической адаптации личности: современные подходы к исследованию копинга и психологической защиты // Вестник Санкт-Петербургского университета. 2008. Сер. 12. Вып. 2. С. 40 – 46.
16. Karsten, Anitra (1928): Psychische Sättigung. In: Psychologische Forschung 10, 142 – 254.
17. Карстен А. Психическое насыщение //Левин К. Динамическая психология: Избранные труды. М.: Смысл, 2001. – С. 496 – 533.
18. Lewin, Kurt (1928): Die Bedeutung der „Psychischen Sättigung“ für einige Probleme der Psychotechnik. In: Psychotechnische Zeitschrift 3, 182–188. Wiederabdruck in: Lück, H.E. (Hrsg., 2009): Kurt Lewin, Schriften zur Angewandten Psychologie. Aufsätze – Vorträge – Rezensionen. Wien: Krammer.
19. Леонова А.Б. Психологические технологии управлением состоянием человека / А.Б.Леонова, А.С.Кузнецова. – М.: Смысл, 2009. – С. 33 – 37.
20. Maria Seidenschwann: Anitra Karsten (1902–1988). Von der Entdeckung der psychischen Sättigung zur Pionierin der Altersforschung. In: Phänomenal 4 (1–2), 2012, ISSN 2410-2504, S. 86–88.
21. Mattes, M. Z., & Vickers, Z. M. (2018). Better-liked foods can produce more satiety. Food Quality and Preference, 64, 94-102. https://doi.org/10.1016/j.foodqual.2017.10.012
22. Metz-Göckel, Hellmuth (2011): Anitra Karsten – Psychische Sättigung. In: S. Volkmann-Raue, S. & H.E. Lück (Hrsg.): Bedeutende Psychologinnen des 20. Jahrhunderts. Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden, 2. Auflage, 193–206.
23. Mulligan N. W., Peterson D. J. The negative repetition effect // Journal of Experimental Psychology: Learning Memory and Cognition. 2013. Vol. 39, N 5. P. 1403–1416.
24. Мозговая А. В., Шлыкова Е. В. Стиль жизни городской общности как ресурс адаптации к неопределенности среды // Научный результат. Социология и управление. 2019. Т. 5, No 1. С. 52–69. DOI: 10.18413/2408-9338-2019-5-1-0-523.
25. Мусийчук М. В. Динамика психических состояний подследственных / М. В. Мусийчук, Е. И. Шулева // Всероссийский криминологический журнал. — 2018. — Т. 12, № 6. — С. 874–884. — DOI: 10.17150/2500-4255.2018.12(6).874-884.
26. Науменко О.В., Костина Д.И. Влияние нерелевантной вербальной сатиации на выраженность негативного прайминг-эффекта // Вестник СПбГУ. Психология и педагогика. 2017. Т. 7. Вып.4. С.328–342. https://doi.org/10.21638/11701/spbu16.2017.403
27. Нартова-Бочавер С.К., Хачатурова М.Р., Брагинец Е.И. Домашняя среда и установки по отношению к семье: как они взаимосвязаны? // Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2018. Т. 15, No 3. С. 542–561. DOI: 10.17323/1813-8918-2018-3-542-56121.
28. Олпорт Г. Гений Курта Левина // Развитие личности. 2012. № 2. С. 240 – 249.
29. Reents J, Seidel A-K, Wiesner CD and Pedersen A (2020) The Effect of Hunger and Satiety on Mood-Related Food Craving. Front. Psychol. 11:568908. doi: 10.3389/fpsyg.2020.568908.
30. Сапогова Е.Е. Структура личностного тезауруса: экзистенциально-психологический подход // Сибирский психологический журнал. 2019. No 73. С. 40–59. DOI: 10/17223/17267080/73/3.
31. Славина Л.С. Ограничение объема работы как условие ее выполнения в состоянии «пресыщения». Вопросы психологии. 1969. No 2. С. 34 – 42.
32. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970–1980. – Т. 6. – С. 277 (http://ukrlit.org/slovnyk/)
33. Soff, Marianne (2012): Von der psychischen Sättigung zur Erschöpfung des Berufswillens. Kurt Lewin und Anitra Karsten als Pioniere der Burnout-Forschung. In: Gestalt Theory 33(2), 183–200.
34. Талызина Н.Ф. «Уверена, что будущее психологии за деятельностным подходом» / Н.Ф.Талызина // Психологический журнал. –2005. –Т.26, No4. –С.105 – 113.
35. Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення – сучасна методологічна основа історичної освіти / С. О. Терно // Особистість в єдиному освітньому просторі. Збірник наукових тез. / Наук. редактори В. В. Пашков, В. В. Савін, А. І. Павленко. – Запоріжжя: ТОВ "Фінвей", 2012. – С. 92-94. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
36. Титович А.О. Психічний стан як характеристика психічної діяльності спортсмена // Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення: ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція. – Харків, 2017. – С. 164 – 171.
37. Winkielman P., Huber D. E., Kavanagh L., Schwarz N. Fluency of consistency: When thoughts fit nicely and flow smoothly // Cognitive consistency: A fundamental principle in social cognition. New York: Guilford Press, 2012. P. 89–111.
38. Часовских Г.А. Исследования эволюции морали как коммуникативный инструмент в отношениях врач-пациент. Российский кардиологический журнал. 2020;25(9):4073. https://doi.org/10.15829/1560-4071-2020-4073
39. Шашкова О.В. Особенности проявлений праксических состояний студентов в учебной деятельности : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук. – Самара. – 2007. – 26 с.
40. Журавлев А.Л., Мироненко И.А., Юрьевич А.В. Психологическая наука в глобальном мире: вызовы и перспективы. Психол. журнал. 2018; 39: 58–71. DOI: 10.7868 / S020595921802006X.
Опубліковано
2020-11-10
Як цитувати
Naumchik, N. (2020). Психічне пересичення як явище та як наукова категорія в актуальних психологічних дослідженнях. Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, 45(3), 55-64. https://doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.08
Розділ
Статьи
