«BLENDED LEARNING» – СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті розглянуто сутність концепції «blended learning», її основні особливості, різновиди, етапи впровадження та моделі реалізації.
Здійснено аналіз сучасних досліджень проблеми застосування змішаного навчання в освіті, виявлення на основі його результатів найбільш оптимальних форм та моделей використання «blended learning». Вказується про доцільність використання класифікації американського дослідника М. Б. Хорна, який виділяє шість моделей змішаного навчання.
«Face-to-FaceDriver» («драйвер – очна освіта»). Педагог особисто викладає основний обсяг навчального матеріалу в аудиторії. До аудиторного курсу,в необхідному обсязі додається онлайн-навчання, яке таким чином є додатковим і доповнює традиційне.
«Rotationмodel» («ротаційна модель»). Відбувається ротація аудиторних занять та самостійної роботи студентів онлайн.
«Flexmodel» («гнучка модель»). Проходження навчального курсу в основному здійснюється онлайн. Педагог координує діяльність студентів через мережу. Контакти «вживу» відбуваються за необхідністю.
«OnlineLab» («онлайн-лабораторія»). Навчальний курс вивчається онлайн, проте, не вдома самостійно, а в обладнаному класі під керівництвом викладача.
«Self-BlendModel» («змішай сам»). Студенти самостійно обирають навчальній курси для вивчення онлайн.
Представлено власний досвід впровадження «blended learning» у навчально-виховний процес вищої школи.
Проаналізовано призначення та порівняні можливості поширених LMS (систем управління навчанням) – Moodle та GoogleClassroom. На основі аналізу наукових джерел та сучасної педагогічної практики зроблено висновок про доцільність використання «blended learning» у закладах вищої освіти.
Посилання
Allen I. (2007) Blendingin: The Extent and Promise of Blended Education in the United States Sloan Consortium. Available at: https://www.onlinelearningsurvey
.com /reports/blending-in.pdf.
Chto takoe smeshannoe obuchenie (2016) [Elektronnij resurs]. Rezhim dostupu:https://www.ispring.ru/elearning-insights/chto-takoe-smeshannoe-obuchenie.
Ajnutdinova I.N. (2015) Aktualnye voprosy primeneniya tehnologii smeshannogo obucheniya (blended learning) pri obuchenii inostrannym yazykam v vuze. Obshestvo: sociologiya, psihologiya, pedagogika. №6. S. 74–77.
Dolgova T. V. (2017) Smeshannoe obuchenie – innovaciya HHI veka [Elektronnij resurs]. Interaktivnoe obrazovanie. Rezhim dostupu: http://interactiv.su/2017/12/31/smeshannoe-obuchenie-innovaciya-xxi-veka/.
Bonk C.J., Graham Ch.R. (2006) The Handbook of Blended learning: Global Perspectives, Local Designs.
Rashevska N.V. (2011) Mobilni informacijno-komunikacijni tehnologiyi navchannya vishoyi matematiki studentiv vishih tehnichnih navchalnih zakladiv: avtoref. dis... kand. ped. nauk: 13.00.10. Kyiv.
Horn M.B., Staker H. (2011) The Rise of K-12 Blended learning. In no sight Institute. Charter School Growth Fund. Public Impact.
Fomina A.S. (2014) Smeshannoe obuchenie v vuze: institucionalnyj, organizacionno tehnologicheskij i pedagogicheskij aspekty. Teoriya i praktika obshestvennogo razvitiya. № 21. S. 272–279.
Frentcel D. (2014) Sistema upravleniya obucheniem i effektivnostyu raboty sotrudnikov. Available at: https://www.cfin.ru/management/people/dev_val/lms. shtml.
Micenko D. V. (2018) Tehnologiya roboti v Google Classroom. Zhitomir: ZhF KIBiT.
Feshenko A. V. (2011) Socialnye seti v obrazovanii: analiz opyta i perspektivy razvitiya. Otkrytoe i distancionnoe obrazovanie. №3. S. 44–50.
Pontefract D. (2009) The Standalone LMS is Dead Available at: https://www.danpontefract.com/the-standalone-lms-is-dead/.
