Невротичність як предиктор формування психічних порушень осіб з соматичною патологією
Анотація
Стаття присвячена дослідженню осіб з соматичними порушеннями. Метою даного дослідження було емпіричним шляхом дослідити невротичність у контексті формування психічних порушень осіб з соматичною патологією на підставі клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей осіб з соматичною патологією. Теоретично з’ясовано, що літній вік є фактором ризику, що перешкоджає застосуванню інтервенційних технологій. Виявлення та лікування літніх осіб ускладнене тим, що зв'язок симптомів з усвідомленими проявами психічної активності людини неоднозначний, не завжди очевидний і опосередкований маловивченими явищами несвідомої сфери психіки даної категорії осіб. Проаналізовано феномен «невротизації» хворих із соматичною, насамперед серцево-судинною патологією.Зазначено, що характерними для невротичної особистості проявами є страх, безпорадність, почуття провини, надмірна залежність від отримання схвалення, внутрішня незахищеність, емоційна реакція на критику, невміння будувати довгострокові плани, порушення в сексуальному житті. Було проведене медико-психологічне обстеження 37 респондентів похилого віку, з них 21 жінка і 16 чоловіків віком від 60 до 71 рр. В експериментальній частині роботи використовувались клініко-анамнестичний та клініко-психопатологічний методи дослідження та особистісний опитувальник FPI. Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою пакета програм Statistica v.6.1. За отриманими емпіричними результатами можна констатувати, що при аналізі соціально-демографічних характеристик обстежених, що можуть виступати в ролі предикторів розвитку захворювання, привертає увагу високий відсоток пацієнтів, в яких професійна підготовка не відповідала їх соціальному статусу. Аналіз середніх значень досліджуваних було відображено у вигляді гістограми. Отже, невротичність як психофізіологічний стан у експериментальній жіночій групі виявився помітно вищим, ніж в контрольній і чоловічій експериментальній групах. Встановлено, що предиктором розвитку психічних порушень жінок з соматичною патологією є невротичність.
Посилання
2. Karvasarskyi B.D. (1990) Nevrozу: Rukovodstvo dlia vrachei. Moscow Medytsyna (In Russ)
3. Lytvynchuk L.M. (2019) Sotsialni patolohii osobystosti yak tekhnolohichni adyktyvni tendentsii suchasnoho sotsiokulturnoho seredovyshcha. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. (Psykholohichni nauky). 2. 158-169. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnapv_pn_2019_2_13. (In Ukr)
4. Pavlenko V.M., Kriazh I.V., Lutsenko O.L. (2015) Prykladna psykholohiia: navchalnyi posibnyk (Pavlenko V.M. Ed). Kh.: KhNU imeni V.N. Karazina (In Ukr)
5. Briggs, R., Coughlan, T., Collins, R., O’Neill, D., & Kennelly, S. P. (2013). Nursing home residents attending the emergency department: clinical characteristics and outcomes. QJM, 106(9), 803–808.doi:10.1093/qjmed/hct136
6. Dening, K. H., Greenish, W., Jones, L., Mandal, U., & Sampson, E. L. (2012). Barriers to providing end-of-life care for people with dementia: a whole-system qualitative study. BMJ Supportive & Palliative Care, 2(2), 103–107.doi:10.1136/bmjspcare-2011-000178
7. Chen, H.-M., Chen, V. C.-H., Wang, T.-N., Lu, M.-L., Huang, Y.-C., Dewey, M. E., … Tsai, C.-P. (2018). Diseases of the pancreas and suicide mortality: A nationwide nested case-control study among patients with mental health disorders in Taiwan. General Hospital Psychiatry, 50, 45–50. doi:10.1016/j.genhosppsych.2017.09.008
8. Earle, C. C., Park, E. R., Lai, B., Weeks, J. C., Ayanian, J. Z., & Block, S. (2003). Identifying Potential Indicators of the Quality of End-of-Life Cancer Care From Administrative Data. Journal of Clinical Oncology, 21(6), 1133–1138. doi:10.1200/jco.2003.03.059
9. Feng, Z., Coots, L. A., Kaganova, Y., & Wiener, J. M. (2014). Hospital And ED Use Among Medicare Beneficiaries With Dementia Varies By Setting And Proximity To Death. Health Affairs, 33(4), 683–690.doi:10.1377/hlthaff.2013.1179
10. LaMantia, M. A., Stump, T. E., Messina, F. C., Miller, D. K., & Callahan, C. M. (2016). Emergency department use among older adults with dementia. Alzheimer Disease & Associated Disorders, 30(1), 35–40.doi:10.1097/wad.0000000000000118
11. Tackett, J. L., Brandes, C. M., King, K. M., & Markon, K. E. (2019). Psychology’s Replication Crisis and Clinical Psychological Science. Annual Review of Clinical Psychology, 15(1). doi:10.1146/annurev-clinpsy-050718-095710
12. Li, B., Ahluwalia, M., Narula, N., Moreira, A. L., Swistel, D. G., Massera, D., & Sherrid, M. V. (2020). Cardiac AA Amyloidosis in a Patient with Obstructive Hypertrophic Cardiomyopathy. Cardiovascular Pathology, 107218. doi:10.1016/j.carpath.2020.107218
13. Laura Flink & Nelson B. (2020). Schiller Left atrial mass: relationship between gross anatomy and quantitative echocardiography. Cardiovascular pathology, 49, 241-250. 10.1016/j.carpath.2020.107265
14. Buja, L. M., Ottaviani, G., Ilic, M., Zhao, B., Lelenwa, L. C., Segura, A. M., … Kar, B. (2019). Clinicopathological Manifestations of Myocarditis in a Heart Failure Population. Cardiovascular Pathology, 107190. doi:10.1016/j.carpath.2019.107190
15. Hajcak, G., Klawohn, J., & Meyer, A. (2019). The Utility of Event-Related Potentials in Clinical Psychology. Annual Review of Clinical Psychology, 15(1), 71–95.doi:10.1146/annurev-clinpsy-050718-095457
16. Albert, K. M., & Newhouse, P. A. (2019). Estrogen, Stress, and Depression: Cognitive and Biological Interactions. Annual Review of Clinical Psychology, 15(1). doi:10.1146/annurev-clinpsy-050718-095557
17. Chistiakov, D. A., Grechko, A. V., Myasoedova, V. A., Melnichenko, A. A., & Orekhov, A. N. (2017). Impact of the cardiovascular system-associated adipose tissue on atherosclerotic pathology. Atherosclerosis, 263, 361–368.doi:10.1016/j.atherosclerosis.2017.06.017
18. Poroshina, E. G., Vologdina, I. V., Pestereva, E. V. (2017). Psychological characteristics and quality of life of cancer patients with concomitant cardiovascular pathology. Herald of North-Western State Medical University named after II Mechnikov, 9(1), 83-88. (In Russ)
19. Schoen, F. J., & Gotlieb, A. I. (2016). Heart valve health, disease, replacement, and repair: a 25-year cardiovascular pathology perspective. Cardiovascular Pathology, 25(4), 341–352. doi:10.1016/j.carpath.2016.05.002
20. Yan, Y., & Finkel, T. (2017). Autophagy as a regulator of cardiovascular redox homeostasis. Free Radical Biology and Medicine, 109, 108–113. doi:10.1016/j.freeradbiomed.2016.12.003
21. Sidra, G. & Ramsha, A. (2019). Fully automated identification of heart sounds for the analysis of cardiovascular pathology. Applications of Intelligent Technologies in Healthcare (pp. 117-129). Springer, Cham.
22. Buja, L. M., Ottaviani, G., & Mitchell, R. N. (2019). Pathobiology of Cardiovascular Diseases: an Update. Cardiovascular Pathology. doi:10.1016/j.carpath.2019.06.002
23. Ryabova AYu, Kozlova IV, Shapovalova TG, Shashina MM, Veselov VV, Zemlyanskaya OV.(2019) Gender peculiarities of cardiovascular pathology in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Saratov Journal of Medical Scientific Research. 15 (1): 28–33. (In Russ)
24. Solovyova, S. L., Koshanskaya, A. G. & Vlasova, N. V. (2020). Role of emotional factors in formation of cardiovascular pathology (on the example of the myocardial infarction and diabetes of the 2nd type). Neurology Bulletin, 52(1), 43-48. Doi: 10.17816/nb18863 (In Russ)
