РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОГНІТИВНОМУ РОЗВИТКУ ДОРОСЛИХ ЛЮДЕЙ: ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Анотація
Мета статті – обґрунтувати роль емоційного інтелекту працюючих дорослих. Теоретично проаналізовано зміст поняття «емоційний інтелект» в європейських дослідженнях. Емоційний інтелект визначено як здатність людини розпізнавати, розуміти, виражати й регулювати власні емоції, сприймати та враховувати емоційний стан інших людей.
З’ясовано, що розвинений емоційний інтелект у працюючих дорослих допомагає їм вдосконалювати особисті та професійні якості. Емоційний інтелект увійшов до топ-15 навичок, необхідних для особистого й організаційного успіху Наголошено, що на відміну від світової тенденції, в українській психології емоційний інтелект сприймався здебільшого невід'ємною частиною психологічного консультування, результатом освіти та тренінгів. Для порівняння авторки зосередилися на трьох країнах: Словацькій Республіці, Чеській Республіці та Грецькій Республіці. Для опису використано результати дослідження 2023 року, яке проводилося у Словаччині методом інтерв'ю та анкетування. Гіпотеза емпіричного дослідження полягала в припущені, що на результативність навчання працюючих дорослих та розвиток їх емоційного інтелекту в зазначених країнах обрані методи навчання не впливають. Висвітлено теоретичні та практичні результати дослідження. Метод анкетування та інтерв'ю використовувався для отримання даних від респондентів, лінійних керівників і менеджерів освіти. Аналіз відповідей опитаних та їх обчислення за допомогою коефіцієнта кореляції несподівано показали, що лекційний метод навчання отримав велику підтримку і був врахований респондентами: керівниками й менеджерами освіти.
Дискусійним дослідниці визначили питання розвитку особливостей емоційного інтелекту у співробітників в умовах професійного корпоративного навчання. Авторки надають відповідні підказки для міркувань щодо студіювань емоційного інтелекту. Подальші дослідження доречно проводити за тематикою вивчення впливу системи освіти на навчання добре адаптованих, ефективних, продуктивних фахівців і працівників в умовах виробництва.
Посилання
Doi: 10.1177/008124631004000106
2. Dhanpat, N., Geldenhuys, M., & Ruggunan, S. (2023). Editorial: Psychological experiences and responses in the global south amidst and ahead of the COVID-19 pandemic. Frontiers in Psychology, 14. 01-03. Doi:10.3389/fpsyg.2023.1172853
3. Duda, M., Dolinská, E., Porubčanová, D., & Lengyelfalusy, T. (2023). Integrative Approach in Education – Determinant of the Understanding of an Artistic Text. New Educational Review, 72. 201-217. Doi: 10.15804/tner.23.72.2.15.
4. Hussein, B., & Yesiltas, M. (2020). The influence of emotional intelligence on employee’s counterwork behavior and organizational commitment: Mediating role of transformational leadership. Revista de Cercetare Si Interventie Sociala, 71. 377-402. Doi:10.33788/rcis.71.23
5. Matulčíková, M., Breveníková, D., Vaľko, M., Gawrych, R., & Procházka, D.A. (2024). Strategies for Pedagogical Interventions to Develop Emotional Intelligence (EI) of Employees in a Hybrid Work Schedule. Emerging Science Journal, 8(5). 2073-2090. Doi: 10.28991/ESJ-2024-08-05-023
6. Mayer, J.D., Salovey, P., & Caruso, D.R. (2004). Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15(3). 197-215.
Doi: 10.1207/s15327965pli1503_02
7. Petrides, K., & Furnham, А. (2001). Trait emotional intelligence: Psychometric investigation with ref-erence to established traits taxonomies. European Journal of Personality, 15. 425-448.
8. Saha, S., Das, R., Lim, W.M., Kumar, S., Malik, A., & Chillakuri, B. (2023). Emotional intelligence and leadership: insights for leading by feeling in the future of work. International Journal of Manpower, 44(4). 671-701. Doi: 10.1108/IJM-12-2021-0690
9. Seligman, M.E.P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology. American Psychologist, 55. 5-14.
10. The Future of Jobs Report 2020 (2020). World Economic Forum.
URL: https://www.weforum.org/publications/the-future-of-jobs-report-2020/
