Вплив стилів прив’язаності на емоційний розвиток та формування емоційного інтелекту майбутніх педагогів
Анотація
Викладання є не лише когнітивною або технічною діяльністю, а глибоко емоційною професією, у якій педагоги постійно взаємодіють зі складною міжособистісною та афективною динамікою освітнього середовища. Емоційний інтелект відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного навчального процесу, впливаючи на атмосферу в класі, психологічне благополуччя вчителя та навчальні результати учнів. Водночас розвиткові передумови, що формують індивідуальні відмінності в емоційній компетентності педагогів, залишаються недостатньо дослідженими у педагогічній науці. У статті розглядається теорія прив’язаності як концептуальна основа для пояснення походження емоційної усвідомленості, регуляції емоцій і реляційної чутливості майбутніх педагогів. На основі аналізу теоретичних та емпіричних досліджень соціально-емоційного розвитку показано, що стилі прив’язаності, сформовані у ранніх взаємодіях із опікунами, впливають на сприйняття емоційних сигналів, стратегії емоційної регуляції та характер міжособистісної взаємодії у професійній діяльності. Результати свідчать, що безпечна прив’язаність сприяє більшій емоційній усвідомленості, гнучким стратегіям регуляції емоцій та емпатійній взаємодії, тоді як небезпечні стилі прив’язаності можуть бути пов’язані з емоційним уникненням, підвищеною реактивністю або труднощами у підтриманні стабільної емоційної взаємодії. Обґрунтовується важливість урахування цих розвиткових механізмів у програмах підготовки педагогів. Рефлексивні практики, підтримувальне наставництво та реляційно чутливе освітнє середовище розглядаються як важливі умови формування емоційної компетентності та професійної стійкості майбутніх учителів.
Посилання
Ayako, L.I. (2024). Teachers’ competencies to effective support emotional intelligence development of deaf students in Secondary Schools in North Eastern, Kenya. World Journal of Advanced Research and Reviews, 21(1). 1508-1514. https://doi.org/10.30574/wjarr.2024.21.1.2597
Bowlby, J. (1969). Attachment and loss: Vol. 1. Attachment. Basic Books.
Building academic success on social and emotional learning: What does the research say? (2004). Eds.: Zins, J.E., Weissberg, R.P., Wang, M.C. & Walberg, H.J. Teachers College Press.
Cassidy, J. (1994). Emotion regulation: Influences of attachment relationships. Monographs of the Society for Research in Child Development, 59(2-3). 228-283. https://doi.org/10.2307/1166148
Cassidy, J., Berlin, L.J. (1994). The insecure/ambivalent pattern of attachment: theory and research. Child Development, 65(4). 971-991.
De Wolff, M.S., van Ijzendoorn, M.H. (1997). Sensitivity and attachment: a meta-analysis on parental antecedents of infant attachment. Child Development, 68(4). 571-591.
Fonagy, P., Gergely, G., Jurist, E.L. & Target, M. (2002). Affect regulation, mentalization, and the development of the self. Other Press.
Fraley, C.R. et al. (2006). Adult attachment and the perception of emotional expressions: probing the hyperactivating strategies underlying anxious attachment. Journal of Personality, 74(4). 1163-1190. https://doi.org/10.1111/ j.1467-6494.2006.00406.x
Fraley, R.C., Shaver, P.R. (2000). Adult romantic attachment: Theoretical developments, emerging controversies, and unanswered questions. Review of General Psychology, 4(2). 132-154. https://doi.org/10.1037/1089-2680.4.2.132
Goleman, D. (1995). Emotional Intelligence: Why It Can Matter More Than IQ. Bantam.
Gross, J.J. (2015). Emotion regulation: Current status and future prospects. Psychological Inquiry, 26(1). 1-26. https://doi.org/10.1080/1047840X.2014. 940781
Gross, J.J., John, O.P. (2003). Individual differences in two emotion regulation processes: Implications for affect, relationships, and well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 85(2). 348-362. https://doi.org/10.1037/0022-3514.85.2.348
Handbook of attachment: Theory, research, and clinical applications. 3rd ed. (2016). Eds.: Cassidy, J. & Shaver, P.R. Guilford Press.
Hargreaves, A. (1998). The emotional practice of teaching. Teaching and Teacher Education, 14(8). 835-854. https://doi.org/10.1016/S0742-051X(98)00025-0
Harms, P.D. (2011). Adult attachment styles in the workplace. Human Resource Management Review, 21(4). 285-296. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2010.10.006
Jennings, P.A., Greenberg, M.T. (2009). The prosocial classroom: Teacher social and emotional competence in relation to student and classroom outcomes. Review of Educational Research, 79(1). 491-525. https://doi.org/10.3102/0034654 308325693
Larrivee, B. (2000). Transforming Teaching Practice: Becoming the critically reflective teacher. Reflective Practice, 1(3). 293-307. https://doi.org/10.1080/ 713693162
Lyons-Ruth, K., Jacobvitz, D. (2008). Attachment disorganization: Genetic factors, parenting contexts, and developmental transformation from infancy to adulthood. Handbook of attachment: Theory, research, and clinical applications The Guilford Press. 666-697.
Main, M., Kaplan, N., Cassidy, J. (1985). Security in infancy, childhood, and adulthood: A move to the level of representation. Monographs of the Society for Research in Child Development, 50(1-2). 66-104.
Main, M., Solomon, J. (1990). Procedures for identifying infants as disorganized/disoriented during the Ainsworth Strange Situation. Attachment in the preschool years: Theory, research, and intervention. The University of Chicago Press. 121-160.
Mayer, J.D., Salovey, P., Caruso, D.R. (2004). Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15(3). 197-215. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1503_02
Mikulincer, M., Shaver, P.R. (2007). Attachment in Adulthood: Structure, Dynamics, and Change. The Guilford Press.
Mikulincer, M., Shaver, P.R., Pereg, D. (2003). Attachment theory and affect regulation: The dynamics, development, and cognitive consequences of attachment-related strategies. Motivation and Emotion, 27(2). 77-102. https://doi.org/10.1023/A:1024515519160
Pianta, R.C. (1999). Enhancing relationships between children and teachers. American Psychological Association.
Rodríguez Hernández, A.F., Hernández-Jorge, C.M., Delgado Hernández, J. (2025). Beyond Emotional Intelligence: Validation of a Model of Emotional Competence Applied to Teachers. Education Sciences, 15(9). Article 1157. https://doi.org/10.3390/educsci15091157
Schön, D.A. (1983). The Reflective Practitioner: How Professionals Think in Action. Ashgate.
Su, H., Zhang, J., Xie, M., Zhao, M. (2022). The relationship between teachers’ emotional intelligence and teaching for creativity: The mediating role of working engagement. Frontiers in Psychology, 13. Article 1014905. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1014905
Sutton, R.E., Wheatley, K.F. (2003). Teachers’ Emotions and Teaching: A Review of the Literature and Directions for Future Research. Educational Psychology Review, 15(4). 327-358. https://doi.org/10.1023/A:1026131715856
Thompson, R.A. (1994). Emotion regulation: A theme in search of definition. Monographs of the Society for Research in Child Development, 59(2-3). 25-52, 250-283.
Wang, X. (2023). Exploring positive teacher-student relationships: the synergy of teacher mindfulness and emotional intelligence. Frontiers in Psychology, 14. Article 1301786. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1301786
Yıldız, M., Eldeleklioğlu, J. (2025). Secure attachment and perceived social support among high school students: The mediating roles of love and social intelligence. Kuramsal Eğitimbilim Dergisi [Journal of Theoretical Educational Sciences], 18(3). 467-490. https://doi.org/10.30831/akukeg.1543379
