МЕТАФІЗИКА ДУШІ: БАГАТОМІРНІСТЬ ПСИХІКИ

Анотація

 . Cтруктура психіки має численну кількість трактувань, і все через багатомірність людської душі. В статті здійснено спробу інтегрувати різні концепції будови психічного в єдину модель, представлену у вигляді малюнка. В даній моделі різноманітні точки зору на природу психіки зображені як пласти (площини), які існують не окремо одна від одної, а нібито зрощенні. Зокрема, перший пласт – психічні функції (когнітивні, емоційні та вольові) – не може функціонувати поза площини свідоме-несвідоме, оскільки лише деякі психічні процеси людина усвідомлює, а переважна їх більшість знаходиться у сфері несвідомого. Точно так же кожна психічна функція (з першого пласту) має своє вроджене джерело (психофізичний задаток) та набуте використання (сформовану навичку, яка розгортає через діяльність психофізичний задаток). А це означає, що психіка не може бути вивчена поза проблеми вродженого-набутого, яка складає собою третю площину з нашої моделі. Логічно з цього випливає четверта площина психіки – психофізіологічний рівень, який не тільки проявляється через психосоматичну проблематику, але і в цілому відображає матеріальну основу ідеального світу психіки. В своє чергу, постійна плинність психічних процесів від вродженого до набутого, від свідомого до несвідомого і навпаки дає наступну площину – стале-динамічне, в дослідженні якої розкриваються змінність всіх психологічних феноменів. Розгортання же набутого змісту психіки відбувається через застосування механізмів інтеріоризації-екстеріоризації, що, знову-таки, являє собою окремий пласт психічного (і – окремий напрям психологічних досліджень). Центрально-утворюючим компонентом в нашій моделі витупає суб’єктивність людини (суб’єктивний центр), який не тільки був окремим предметом дослідження в різних психологічних напрямках, але й становить методологічну основу для формування у майбутньому аутентичної української школи психології.