МЕТАФІЗИКА ДУШІ: БАГАТОМІРНІСТЬ ПСИХІКИ

Ключові слова: структура психіки, психічні органи, модель анатомії душі, багатомірність душі.

Анотація

 . Cтруктура психіки має численну кількість трактувань, і все через багатомірність людської душі. В статті здійснено спробу інтегрувати різні концепції будови психічного в єдину модель, представлену у вигляді малюнка. В даній моделі різноманітні точки зору на природу психіки зображені як пласти (площини), які існують не окремо одна від одної, а нібито зрощенні. Зокрема, перший пласт – психічні функції (когнітивні, емоційні та вольові) – не може функціонувати поза площини свідоме-несвідоме, оскільки лише деякі психічні процеси людина усвідомлює, а переважна їх більшість знаходиться у сфері несвідомого. Точно так же кожна психічна функція (з першого пласту) має своє вроджене джерело (психофізичний задаток) та набуте використання (сформовану навичку, яка розгортає через діяльність психофізичний задаток). А це означає, що психіка не може бути вивчена поза проблеми вродженого-набутого, яка складає собою третю площину з нашої моделі. Логічно з цього випливає четверта площина психіки – психофізіологічний рівень, який не тільки проявляється через психосоматичну проблематику, але і в цілому відображає матеріальну основу ідеального світу психіки. В своє чергу, постійна плинність психічних процесів від вродженого до набутого, від свідомого до несвідомого і навпаки дає наступну площину – стале-динамічне, в дослідженні якої розкриваються змінність всіх психологічних феноменів. Розгортання же набутого змісту психіки відбувається через застосування механізмів інтеріоризації-екстеріоризації, що, знову-таки, являє собою окремий пласт психічного (і – окремий напрям психологічних досліджень). Центрально-утворюючим компонентом в нашій моделі витупає суб’єктивність людини (суб’єктивний центр), який не тільки був окремим предметом дослідження в різних психологічних напрямках, але й становить методологічну основу для формування у майбутньому аутентичної української школи психології.

Посилання

Abramova G.S. (2003) Prakticheskaja psihologija. Moskva. Akademicheskij proekt.

Aleksander F. (2002) Psihosomaticheskaja medicina. Principy i prakticheskoe primenenie. Moskva. JeKSMO-Press.

Anan'ev B.G. (2001) O problemah sovremennogo chelovekoznanija. 2-e izd. Sankt-Peterburh. Piter

Aristotel'. (1976) O dushe. Soch. v 4-h tomah. T.1. Moskva. Mysl'. S.371-448.

Gal'perin P.Ja., Kobyl'nickaja S.L.(1974) Jeksperimental'noe formirovanie vnimanija. Moskva. MGU.

Zhdan A.N. (1990) Istorija psihologii ot antichnosti do nashih dnej. Moskva. MGU.

Lushin P.V. (2007) O psihologii cheloveka v perehodnyj period: Kak vyzhit', kogda vse rushitsja? 2-e izd. Kyiv. Nauk. Svіt.

Marshak S.Ja. (1940) Uchjonyj spor: Ind. Basnja. "Slepcy, chislom ih bylo pjat'...". Krokodil. № 12. S. 5.

Rodzhers K.-R.(1994) Vzgljad na psihoterapiju. Stanovlenija cheloveka. Moskva. Progress, Univers.

Rubinshtejn S.L. (2002) Osnovy obshhej psihologii. Sankt-Peterburh. Piter.

Rubinshtejn S.L. (1976) Chelovek i mir. Problemy obshhej psihologii. Moskva. Pedagogika. S. 253-381.

Frankl V. (1990) Chelovek v poiskah smysla. Moskva. Progress.

Frejd Z.(1991) Ja i Ono. Trudy raznyh let. Tbilisi. Merani.

Fromm Je. (1990) Imet' ili byt'?. – Moskva. Progress.

Jung K.-G. (1995)Tjevistokskie lekcii. Analiticheskaja psihologija: ejo teorija i praktika. Kyiv. Sinto.

Jalom I. (1999) Jekzistencial'naja psihoterapija. Moskva. Klass.

Опубліковано
2019-12-23
Як цитувати
LANOVENKO, Y. I. (2019). МЕТАФІЗИКА ДУШІ: БАГАТОМІРНІСТЬ ПСИХІКИ. Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, 42(3), 108-114. https://doi.org/10.37203/kibit.2019.42.17