СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА БУДОВА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
Анотація
Сучасні трансформації змісту економічних відносин та форм їх організації на логістичних засадах визначають необхідність трансформації й діяльності органів влади з метою забезпечення адекватності здійснюваних регулювальних заходів. Це особливо актуально з точки зору збалансування цілей функціонування регіону в умовах сталого розвитку та логістичних структур, що функціонують у регіональному просторі. Імплементація методології логістики в управлінні регіональним розвитком реалізується через формування, абстрактне моделювання, аналіз функціонування регіональної логістичної системи. Дана стаття ставить за мету визначити сутність, елементний склад та структуру, цілі та функції різних учасників регіонального простору при формуванні та управлінні регіональною логістичною системою (РЛС) в умовах сталого розвитку. У процесі дослідження уточнено зміст взаємозв’язку елементів РЛС, що має двоїстий характер: вони взаємопов’язані у процесі використання регіональних ресурсів та їх перетворення та трансформації у потоці вартості, що здійснюється з метою підвищення рівня добробуту населення. Характер розвитку такої системи та її підпорядкування цілям системи вищого порядку – регіональної соціо-еколого-економічної системи – відбувається у відповідності до умов розвитку останньої. Функціональна роль органів влади щодо управління РЛС полягає саме у визначенні та регулюванні умов для бажаного розвитку РЛС через інформаційні зв’язки з економічними агентами. Через розкриття природи потоків регіонального простору виділені рівні регіональної логістичної системи як управлінського механізму, цілі та завдання, що перед нею ставляться: просторово-часова та вартісна оптимізація ресурсопотоку (операцій щодо нього); матеріалопотоку (операцій щодо нього); потоку вартості. Останнє формує предмет логістичного аналізу органів влади та повинно здійснюватися з точки зору соціального благополуччя (належний рівень життя за збереження якісних параметрів навколишнього природного середовища), формуючи тим самим базис для прийняття управлінських рішень та формування політики відповідно до принципів сталого розвитку.
Посилання
2. Smyrnov, I.H. (2009). Lohistychnyi chynnyk u protsesakh pidvyshchennia efektyvnosti munitsypalnoi sfery v Ukraini. Ekonomichnyi chasopys-XXI – Economic Annals – XXI, 1-2, 47-50.
3. Smyrnov, I.H. (2010). Heoprostorovi rivni lohistychnykh system ta chynnyky yikh formuvannia. URL: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66690.doc.htm
4. Chernova, O.A. (2009). Lohystycheskyi podkhod k upravlenyiu innovatsyonnym razvytyem rehyonalnoi ekonomyky. Nauchnye vedomosty BelHU, 9 (64), 41-47.
5. Prokofeva, T. A., & Lopatkyn, O. M. (2003). Lohystyka transportno-raspredelytelnykh system: Rehyonalnyi aspekt. M.: RKonsult.
6. Rabadanova, Y.A. (2008). Formyrovanye i razvytye rehyonalnoi lohystycheskoi systemy Novosybyrskoi oblasty. Avtoreferat na soyskanye nauch. stepeny kandydata ekon. nauk. Moskva: OAO Instytut issledovanyia tovarodvyzhenyia i konyiunktury optovoho rynka.
7. Moroz, O.D. (2010). Formuvannia rehionalnykh lohistychnykh system: avtoreferat dys. na zdob. kandydata ekonomichnykh nauk. Lutsk: Lutskyi Natsionalnyi tekhnichnyi universytet.
8. Larina, R. R. (2005). Teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannia rehionalnykh lohistychnykh system: dysertatsiia na zdob. doktora ekonomichnykh nauk. Donetsk: Donetskyi derzhavnyi universytet upravlinnia.
9. Khvyshchun, N.V. (2012). Pryntsypy lohistychnoho zabezpechennia rozvytku rehionu. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 749, 507-512.
10. Hryhorev, M. N., & Uvarov, S. A. (2014). Lohystyka. Bazovyi kurs: uchebnyk. Moscow: Yurait.
11. Mahomedov, A. M. (2012). Upravlenye rehyonalnoi ekonomykoi – lohystycheskyi podkhod. UEkS, 12 (48). URL: http://uecs.ru/finansi-i-kredit/item/1744-2012-12-05-10-58-49?pop=1&tmpl=component&print=1
12. Omelchenko, V. Ya. (2009). Lohistychna stratehiia rozvytku svitovoi ekonomiky v umovakh hlobalizatsii: avtoreferat dys. na zdob. doktora ekonomichnykh nauk. Donetsk: Donetskyi Natsionalnyi universytet.
13. Mishenin, Ye.V., & Koblianska, I.I. (2014). Lohistychni osnovy staloho sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehionu. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho unyversytety. Ser. «Ekonomika i menedzhment», 5(60), S. 3-8.
14. Bloemhof-Ruwaard, J., Quariguasi-Frota-Neto, J., Nunen, J.A.E.E. & Heck, E. (2008). Designing and evaluating sustainable logistics networks. International Journal of Production Economics, 111, 195-208. DOI: 10.1016/j.ijpe.2006.10.014.
15. Tan, X.C., Liu, D.C., Li, Zheng, Wang, H.Y., & Zhou, J.X. (2006). Research on the sustainable development-oriented regional logistic planning. Int. J. Services Operations and Informatics, 1: 1(2), 174 – 186.
16. Berdanova, O.V., Borshch, H. A., Vakulenko, V. M., Vasylieva, O. I., Hrynchuk N. M. et al. (2013). Instrumenty rehionalnoho rozvytku v Ukraini: navch. posib.; za red. V. M. Vakulenka, O. V. Berdanovoi. Kyiv: NADU.
17. Uemov, A. Y. (1978). Systemnyi podkhod i obshchaia teoryia system. Moscow: Mysl.
18. Lukynykh, V.F. (2011). Teoryia i metodolohyia upravlenyia mnohourovnevoi rehyonalnoi lohystycheskoi systemoi : avtoref. na soyskanye nauch. stepeny doktora ekon. nauk. Sankt-Peterburh: Sankt-Peterburhskyi hosudarstvennyi inzhenerno-ekonomycheskyi unyversytet.
19. Usmanova, S. B. (2007). Formyrovanye i razvytye mezolohystycheskykh system rehyona: avtoref. na soyskanye nauch. stepeny kandydata ekon. nauk. Ekaterynburh: Uralskyi hosudarstvennyi ekonomycheskyi unyversytet.
20. Koblianska, I. I., Rybalko, N. O., & Mishchenko, O. V. (2015). Lohistychnyi potentsial rehionu: sutnist i metodychnyi pidkhid shchodo yoho otsiniuvannia. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika, 2, 23-30.
21. Chortok, Yu. V., & Rodymchenko, A. O. (2014). Formuvannia orhanizatsiino-ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnia ekoloho oriientovanoiu rehionalnoiu lohistychnoiu systemoiu. Ekonomichnyi chasopys-XXI – Economic Annals-XXI, 9-10(2), 60-63.
22. Mishenin, Ye.V., Koblianska, I.I., Ustik, T.V., & Yarova, I.Ie. (2013). Ekolohooriientovane lohistychne upravlinnia vyrobnytstvom: za nauk. red. d.e.n., prof. Ye. V. Mishenina. Sumy: TOV TD Papirus.
23. Myshenyn, E.V., Koblianska, I.I. (2017). Perspektyvy i mekhanyzmy razvytyia «tsyrkuliarnoi» ekonomyky v hlobalnoi srede. Marketynh i menedzhment innovatsii – Marketing and Management of Innovations, 2, 329-343.
24. Afanasenko, I., & Borysova V. (2013). Ekonomycheskaia lohystyka: Uchebnyk dlia vuzov. Standart treteho pokolenyia. Sankt-Peterburh: Pyter.
25. Beliakova, E. V. (2008). Innovatsyonnoe upravlenye v rehyonalnykh lohystycheskykh systemakh. Problemy sovremennoi ekonomyky, 2 (26). URL: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=2039
26. Sosnyna, T. N. (1997). Materyalnye potoky proyzvodstva (Teoryia funktsyonyrovanyia): Ucheb. posobye. Samara: Samaskiy aerokosm. unyversytet.
27. Koblianska, I.I. (2017). Ontolohichna kharakterystyka sotsio-ekoloho-ekonomichnykh vzaiemodii yak osnova dlia formuvannia upravlinskykh mekhanizmiv u tsii sferi. Ekonomika ta suspilstvo, 13. URL: http://economyandsociety.in.ua/journal-13/20-stati-13/1562-koblyanska-i-i
