Локус контролю юнаків

Анотація

Юність трактують як психологічний вік, під час якого відбувається перехід до самостійності, період самовизначення, набуття психологічної, ідейної та громадянської зрілості, формується світогляд, моральна свідомість та самосвідомість. В даній статті освітлюються особливості розвитку локусу контролю у юнацькому віці. Розкрите поняття локусу контролю та його види. Також описані чинники, які впливають на формування активності поведінкової діяльності та відносинах суб’єктів у юнацькому віці, а саме -  її формування залежить як  від внутрішніх (суб’єктивних), так і зовнішніх (об’єктивних) чинників. Проте визначальним є сприйняття світу через один із видів локусу: інтернальний (внутрішній) або за допомогою екстернального (зовнішнього) локусу контроля. Актуальність дослідження обумовлена потребами як теоретичного значення, так і потребами практики, насамперед необхідністю прослідкувати, як локус контролю скеровує дії юнака у потрібному для його розвитку напрямку. Центральним моментом розвитку психологічних новоутворень є становлення феноменів самосвідомості в період отроцтва і юності, що кардинально змінює поведінку юнака по відношенню до себе і світу, оскільки він стає здатним самостійно здійснювати вибір, спираючись на особистісні принципи та цінності і нести відповідальність за зроблений вибір. Також вона обумовлюється значущістю процесу самовизначення особистості, що є найважливішою ціллю у період юнацтва. У зв’язку з цим зрозуміло, що питанню локусу контролю, як пошуку себе, приділяють увагу у психології. Таким чином, термін локусу контролю дозволяє простежити суттєві моменти проявів активності у поведінковій діяльності та відносинах суб’єктів. Знайдено чим обумовлена зміна емоційних та поведінкових реакцій, а саме через те, що не існує людей з переважаючим екстернальним чи інтернальним локусом контролю.