Фізіологія сну та суб'єктивне значення сновидінь

  • I. Nesterenko
Ключові слова: швидкі рухи очей, символи, компенсаторна функція, попереджувальна функція, архетип Тіні, нічні кошмари.

Анотація

Раніше вченими медиками вважалося, що сон необхідний для «відпочинку» нейронів головного мозку і тому сон повинен характеризуватися зниженням активності нейронів мозку в цей період. Проте дослідження електричної активності окремих нейронів мозку під час сну показали, що під час сну в цілому не відбувається зменшення середньої частоти активності нейронів порівняно зі станом спокійного неспання. Наразі дослідження сну та діагностика його патологій проводяться з допомогою полісомнографії – системи реєстрації мозкової активності (ЕЕГ), очних рухів, м'язової активності або скелетних м'язів активації (ЕМГ) та серцевої ритму (ЕКГ). Під час сну обмінні процеси в корі великих півкуль не падають (фаза повільного сну); як можна було б очікувати, а, навпаки, зростають (в фазу швидкого сну), в результаті чого мозок сплячої людини споживає більше кисню, ніж мозок людини у стані бадьорості.  Загалом, сон людини має правильну циклічну організацію. Електроенцефалографічний аналіз нічного сну дозволяє виділити п'ять стадій. Перші чотири відносяться до повільної фази сну, п'ята – до швидкої. Особливістю ж тлумачення сновидінь першим науці відомий за З.  Фрейд. Його  теорія має зворотне часове направлення в бік дитячих переживань і подавлених в дитинстві бажань. В юнгіанському ж підході загальна функція снів полягає у спробі відновити наш психічний баланс за допомогою виробництва сновидчого матеріалу, який відновлює – вельми делікатним чином – цілісну психічну рівновагу. В рамках гештальттерапії Ф.Перлза. Він вважав, що для того щоб зрозуміти сенс сновидіння, краще не інтерпретувати його. Виходячи з того, що сновидіння – це проекція, де всі діючі особи та об'єкти, які в ньому з'являються, насправді є самим сновидцем, доречніше віднаходити почуття до об’єктів та суб’єктів сну. Отже, можна стверджувати, що мозок людини активний під час сну, хоча ця активність якісно інша, ніж при стані, і в різних стадіях сну має свою специфіку. З часу становлення та розвитку поглядів Фрейда, сновидіння визналися психотерапевтами як важливий ключ на шляху від несвідомого матеріалу до досягнення людиною її цілісності.

Посилання

1. Anosov Yu.A., Anosova A.Yu. Physiology of human sleep [Electronic resource] - Access mode: http://www.zapolskiy.ru/index.php? Option = com_content & view = article & id = 66-12.
2. Wayne A. M. Dream. Secrets and paradoxes / A. M. Wayne "Eidos Media", 2003. - 200 p.
3. Gerrig R. Psychology and life. R. Gerrig, F. Zimbardo. - 16th ed. - SPb .: Peter, 2004 .-- 960 p.
4. Korabelnikova E. A. Childrens sleep: a mirror of the development of the child / E.A. Korabelnikova.- M.: Vlados-press, 2009 .-- 400 p.
5. Myths of the peoples of the world. In 2 volumes - Volume 2. - M., 1991-1992. - 371 p.
6. Perls F. Gestalt Approach and Therapy Witness / F. Perls. - M.: Academic project, Psychological technologists, 2013. - 207 p.
7. Rudyard D. Roberto Assagioli Psychosynthesis / D. Rudyard // Journal "Urania". - 1991.- No. 2.
8. Rainwater J. About Dreams Its up to you. How to become your own psychotherapist / J. Rainwater. - M.: Progress, 1992.-- 47 p.
9. Freud Z. About a dream / Z. Freud –M.: AST, 2009. - 192 p.
10. Jung K. G. Archetype and symbol / K. G. Jung. –M.: Renaissance: Pages of world philosophy, 1991. - 304 p.
11. Jung K. G. Memoirs, dreams, thoughts / K. G. Jung. –M .: Harvest, 2003. -496 p.
12. Murray J. A new perspective on sleepiness. Sleep and Biological Rhythms 2010. - S. 170-179.
13. Todman D. A History Of Sleep Medicine. The Internet Journal of Neurology. 2008.-- 436 p.
Опубліковано
2019-03-28
Як цитувати
Nesterenko, I. (2019). Фізіологія сну та суб’єктивне значення сновидінь. Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, 39(1), 44-48. https://doi.org/10.37203/kibit.2019.39.09