Огляд характеристик терапевта та терапевтичних моделей для роботи з клієнтами, які не прогресують в терапії

Анотація

Впродовж кар’єри терапевта деякі клієнти не прогресують в терапії і випробовують клінічні навички терапевта більше, ніж інші. Наприклад, може виглядати так, що ці клієнти не хочуть змінюватися, або вони можуть продовжувати дезадаптивні моделі поведінки, не приймати відповідальність за керування своїм життям. Цих клієнтів часто називають складними клієнтами, або тими, які чинять супротив. Досвід роботи з такими клієнтами може привезти як до падіння, так і до зростання клініциста. Часто, стикаючись з ситуаціями супротиву клієнта, з одного боку, терапевти можуть почати сумніватися в своїх клінічних навичках, своїй здатності допомогти такому клієнтові, або навіть поставити під сумнів свою компетентність загалом і почати думати про закриття своєї практики. З іншого боку, терапевти можуть шукати можливість підвищення своєї кваліфікації, консультуватися з колегами, набувати нових знань та компетенцій, що приведе до професійного зростання.  Тому працюючи зі складними клієнтами, треба розуміти, по-перше, як вплив особистих характеристик терапевта, таких як, можливо, його упередженість, або нестача знань та розуміння, може погіршити або подовжити поведінку опору клієнта. По-друге, терапевт має знати та володіти ефективними клінічними підходами для роботи з такими ситуаціями. Ця стаття демонструє на прикладі одного клінічного випадку застосування п’яти теоретичних підходів, де важка клієнтка має нереалістичні очікування та проблему з зовнішнім локусом контролю, які опрацьовуються в терапії.  Автори статті розглядають наступні теоретичні підходи: когнітивне реструктурування, когнитивно-поведінковий системний аналіз психотерапії, схема-терапію, когнітивну терапію на основі повноти усвідомлення (майндфулнес), когнитивно-аналітичну терапію.  Автори наводять приклади терапевтичного діалогу з клієнтом розглядаючи кожний теоретичний підхід.