Метафізика душі: матеріальне та душевне
Анотація
Вихідним сучасним визначенням поняття «психіка» є протиставлення її світу матеріального. Однак еволюція психологічних знань свідчить, що таке ставлення до психіки, або – душі, було не завжди: довгий шлях від древніх анімістичних поглядів, через психофізичну єдність та психофізичний антагонізм, до психофізичного паралелізму пройшла психологія у трактуванні природи психічного. В результаті «душа» перетворилася на «психіку», і цьому перетворенні втратився сакральний сенс феномену «душевність». Діалектичний підхід закріпив за психікою статус чогось протилежного матерії, що відокремило науку психологію від інших наук (крім фізіології), заперечивши використання знань з інших галузей наукового пізнання, фізики зокрема. Однак саме з цієї галузі сучасна психологія отримала такі факти, які дозволили поставити психіку в один ряд з іншими фізичними феноменами. А саме: надбання квантової фізики доводять про існування в кожної матеріальної частинки, з якої складається вся існуюча речовина, додаткового компоненту, який відповідає за створення кожного нового елементу Всесвіту. І саме цей компонент є не тільки основою еволюції в планетарному масштабі, про що передбачав французький еволюціоніст П’єр Тейяр де Шарден, саме він (компонент) визначає межу між живою та неживою матерією, між людиною та твариною. Доведення наявності інформаційно-енергетичної основи в елементарних частинках, здійснене Віктором Дмитровичем Пликіним, дозволяє визнати наявність нематеріального компоненту в матеріальній речовині, тобто – припустити присутність душі в кожному тілі. В результаті, заперечення матеріалістичної науки щодо існування ідеалістичних неділимих субстанцій із самосвідомістю терпить крах. А це означає, що в дослідженнях психіки людини треба відмовитися від застарілих фізіологізованих трактовок психічного і розширити наше розуміння «психічного» до меж всезагальності душі.
Посилання
2. Азимов, А. (2007). Энергия жизни [От искры до фотосинтеза]. 496 с.
3. Алексеев, Г.Н. (1978). Энергия и энтропия. 192 с.
4. Бахо, Дж. (2020). Теория диалектических идей: Лотман – Хайдеггер – Делёз. Логос. Том 30. №4. С. 110-154. https://doi.org/10.22394/0869-5377-2020-4-109-152
5. Блинов, Е.Н. (2020). Разгадывая Юма: жизнь, времена и наследие реформатора метафизики. Эпистемология и философия науки. Т. 57. № 1. С. 202-215 https://doi.org/10.5840/eps202057115
6. Булатов, Д.Х., Маркелов, И., Сосна. Н.Н. (2020). Реальное, элементы и «звездная пыль». Философский журнал. Т. 13. № 1. С. 158-172. https://doi.org/10.21146/2072-0726-2020-13-1-158-172
7. Быховский, Б.Э. (1983). Тейяр де Шарден. Философский энциклопедический словарь. С. 672-673.
8. Вавилов, А.В. (2019). Aufhebung души (или) человека. Истина антропологии Гегеля в прочтении Деррида. Философский журнал. Т.12. № 3. С.18-32. https://doi.org/10.21146/2072-0726-2019-12-3-18-32
9. Вернадский, В.И. (1991). Научная мысль как планетное явление. 271 с.
10. Гагарин, А.П. (1994). Свет. Физическая энциклопедия. Т. 4. С. 460.
11. Гегель, Г.В.Ф. (1997). Наука логики. 800 с.
12. Докинз, Р. (2013). Эгоистичный ген. 512 с.
13. Ждан, А.Н. (2002). История психологии от античности к современности. 512 с.
14. Залевский, Г.В. (2019). «Строительные леса» на здании, которое называется «психология человека». Сибирский психологический журнал. № 71. С. 61-78. https://doi.org/10.17223/17267080/71/4
15. Кошлаков, Д.М., Швырков, А.И. (2020). Концепт и философия науки. Эпистемология и философия науки. Т. 57. № 2. С. 124-141. https://doi.org/10.5840/eps202057226
16. Кутырев, В.А. (2019). О взаимодействии света и тьмы в технонаучной реальности. Философский журнал. Т. 12. № 4. С. 85–99 https://doi.org/10.21146/2072-0726-2019-12-4-85-99
17. Леонтьев, А.Н. (1981). Проблемы развития психики. 584 с.
18. Лункевич, В.В. (1960). От Гераклита до Дарвина: Очерки по истории биологии.
19. Мазилов, В.А. (2020). Психологическая наука в «строительных лесах». Сибирский психологический журнал. № 77. С. 23–43. https://doi.org/10.17223/17267080/77/2
20. Окунь, Л. (2012). О движении материи. 228 с.
21. Плыкин, В.Д. (2000). Вначале было Слово или След на воде. 50, [2] с.
22. Пригожин, И.Р. (2001). Конец определенности. 216 с.
23. Разовский, Ю.В., Борисова, О.В., Артемьев Н.В. и др. (2020). О происхождении углеводородов. Уголь. № 12. С. 53-55. https://doi.org/10.18796/0041-5790-2020-12-53-55
24. Романес, Г. (1899). Теория Дарвина и важнейшие из ее применений. 364 с.
25. Столярова, О.Е. (2019). Можно ли говорить о грехопадении науки? Эпистемология и философия науки. Т. 56. № 3. С. 45- 50 https://doi.org/10.5840/eps201956346
26. Тейяр де Шарден, П. (1994). Божественная среда. 220 с.
27. Тейяр де Шарден, П. (2012). Феномен человека. 384 с.
28. Шапиро, Р. (2007). У истоков жизни. В мире науки. № 10. С.21-29.
29. Шварцев, С.Л. (2018). Созидательная функция воды в формировании окружающего мира. Геодинамика и тектонофизика. Т. 9. № 4. С. 1275-1291. https://doi.org/10.5800/GT-2018-9-4-0395
30. Шинкарук, В.І. та ін. (2002). Тейяр де Шарден. Філософський енциклопедичний словник. С. 630.
31. Шушаков, Е.С. (2020). Генезис термина «ноосфера» и его использование П. Тейяром де Шарденом и В. И. Вернадским. Вестник ПСТГУ. Серия I: Богословие. Философия. Религиоведение. Вып. 87. С. 87-10. https://doi.org/10.15382/sturI202087.87-105
32. Ярошевский, М.Г. (1996). История психологии от античности до середины XX в. 416 с.
33. Arbib, M.A. (2018). From Cybernetics to Brain Theory, and More: A Memoir. Cognitive Systems Research. 118 p. https://doi.org/10.1016/j.cogsys.2018.04.001
34. Hooper, D. (2020). A revolution in the offing. New Scientist, 247(3292), pp. 46-49. https://doi.org/10.1016/s0262-4079(20)31293-8
35. Johnson, James R. (2018) Multiverse Assumptions and Philosophy. Philosophy and Cosmology, Volume 20, pp. 8-17. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/20/1
36. Jylkka, J., Railo, H. (2019). Consciousness as a concrete physical phenomenon. Consciousness and Cognition. 74 (2019). 102779. https://doi.org/10.1016/j.concog.2019.102779
37. Kauffman, S. A., Jelenfi, D. P., & Vattay, G. (2019). Theory of chemical evolution of molecule compositions in the universe, in the Miller-Urey experiment and the mass distribution of interstellar and intergalactic molecules. Journal of Theoretical Biology, 110097. https://doi.org/10.1016/j.jtbi.2019.110097
38. Lewicka, M., Rowiński, K., Iwańczak, B., Bałaj, B., Kula, A. M., Oleksy, T., Prusik, M., Toruńczyk-Ruiz, S., Wnuk, A. (2019). On the essentialism of places: Between conservative and progressive meanings. Journal of Environmental Psychology. 65 (2019). 101318. https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2019.101318
39. Liutsko, L. (2019). The integrative model of personality and the role of personality in a Planetary Health context. Personality and Individual Differences. 151 (2019). 109512. https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.109512
40. Maruyama, S., Kurokawa, K., Ebisuzaki,T., Sawaki, Y., Suda, K., Santosh, M. (2019). Nine requirements for the origin of Earth’s life: Not at the hydrothermal vent, but in a nuclear geyser system. Geoscience Frontiers. 10 (2019). 1337e1357. https://doi.org/10.1016/j.gsf.2018.09.011
41. Webb, R. (2020). Finding our place in the universe. New Scientist, 245(3269), 34-39. https://doi.org/10.1016/s0262-4079(20)30313-4
